Відро, -ра, с. Ведро. Пішла по воду, відра побила. Чи три відрі, чи чотирі відрі про празники горілки взято? Ум. відерце, відерочко, відерко.
Джур, -ру, м. Кушанье: непросѣянную овсяную муку разводятъ водой и ставятъ на ночь, что-бы вскисло, затѣмъ варять и ѣдятъ съ коноплянымъ масломъ. Баламутна вода як кисіль, як джур.
Драгу́нський, -а, -е. Драгунскій. У їх драгунська совість.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Обставати, -стаю́, -єш, сов. в. обстати, -стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать вокругъ, обступить. Сто тисяч турків і татар обстало окопи лядські, мов дітвора дучку. 2) Заступаться, заступиться за кого, стать за кого, защищать, защитить. Старшина обстане за ним. 3) Остаться. Тверда зіма впала, постіль непрана обстала.
Пірватися, -ву́ся, -вешся, гл. Броситься. Гей пірвався та пан Сава до своєї зброї.
Поросна прил. О свиньѣ: поросная. Льоха поросна.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Троск, -ку, м.
1) Камышъ, тростникъ. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском.
2) Хлопанье кнута, бича.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.
