Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білолиций

Білолиций, -а, -е. Съ бѣлымъ лицомъ, бѣлолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. какъ эпитетъ къ слову мѣсяцъ, замѣняя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. білолиценький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОЛИЦИЙ"
Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Посутеніти, -ніє, гл. безл. Потемнѣть. Як вже добре посутеніло, пішли на гробки. Грин. II. 186.
Прозріння, -ня, с. Зрѣніе. Вх. Лем. 457.
Сіди-коса, ж. Возрастъ, когда сѣдѣютъ волосы. Сидітимеш до сіди-коси. Ном. № 8855.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОЛИЦИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.