Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кво-кво!

Кво-кво! меж., выражающее клохтанье насѣдки. Ой ходила квочка вдоколя кілочка, кво-кво-кво, вдоколя кілочка. Чуб. III. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВО-КВО!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВО-КВО!"
Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл. 1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати. Грин. ІІІ. 330. 2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок. Ном. № 6074.
Жабрь, -рів, ж. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася. Левиц. І.
Колопенник, -ка, м. Конопельник. Вх. Зн. 27.
Крижовий, -а, -е. Крестообразный. крижова дорога. Перекрестная дорога. На крижовій доріженці там ся іспіткали. Гол. І. 14. крижова церква. Церковь, построенная въ формѣ креста. Св. Л. 24.. Cм. крижевий. крижовий сажень. Косая сажень. Ново-Ушинк. у.
Кушпела, -ли, ж. 1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її. Мир. ХРВ. 128. 2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете. Новомоск. у.
Отарка, -ки, отарочка, -ки, ж. Ум. отъ отара.
Поріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ поріг. 2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ. Черк. у.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана. К. ПС. 68.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВО-КВО!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.