Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кияра

Кияра, -ри, ж. = киюра. Мнж. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯРА"
Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Гноївка, -ки, ж. 1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Вх. Зн. 34. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко. Гн. IV. 64. 2) Erystalis tenax. Вх. Лем. 404.
Далічко нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати. Федьк.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей. Вх. Зн. 18.
Замарму́зитися, -жуся, -вишся, гл. Запачкаться, засалиться.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Кимаччя, -чя, с. соб. Обрубки дерева, части жердей и пр. Вх. Зн. 25.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Тезко, -ка, м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку. Грин. III. 660.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЯРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.