Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кібчити

Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Зама́ювати, -юю, -єш, сов. в. замаї́ти, -маю́, ї́ш, гл. Украшать, украсить зеленью: вѣтвями деревьевъ, травами. Вінці закладають худобі на роги... Так замаєна худоба іде вечером домів. МУЕ. III. 46.
Орелі, оре́ль, ж. = релі. Козелец. у.
Пасина, -ни, ж. Плохой поясъ. Вх. Зн. 47.
Перегачувати, -чую, -єш, сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Поживитися Cм. поживлятися.
Покицяти, -ця́ю, -єш, гл. кого́. Въ игрѣ въ жмурки: дотронуться до кого-либо изъ играющихъ, который послѣ этого начинаетъ жмурить. О. 1861. XI. Св. 37, 38.
Троскотання, -ня, с. Крикъ куръ. Шейк.
Турчити, -чу, -чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.
Утягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = утягатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІБЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.