Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клямка

Клямка, -ки, ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. Ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. Ком. II. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯМКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЯМКА"
Бирса, -си, ж. 1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра. Як набіжить бирса, то й млин повалить. Кіев. 2) Эпилепсія, падучая болѣзнь. Канев. у.
Визімувати, -мую, -єш, гл. Продержать, прокормить въ теченіе зимы. Насилу визімували свою худобу.
Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Ми́лини, -лин, ж. мн. Мыльная вода, остающаяся послѣ стирки. У милинах виперу катанку. Н. Вол. у.
Моторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = моторити. Покійний наш батько по всяк час моторував собі. Сказано — моторяча людина була. Харьк. г.
Примір, -ру, м. 1) Намѣреніе. Я маю примір поїхати у ліс. Черк. у. 2) Примѣръ. О. 1861. V. 72.
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.
Скоробагатько, -ка, м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій.
Упісля нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув. КС. 1882. XII. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЯМКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.