Видання, -ня, с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена.
Душогу́бка, -ки, ж. 1) Душегубка, убійца. Ой помалу, малу, душогубко, грай, да не врази ж мого серденька вкрай: ти ж мене, сестро, з світу згубила, ніж у серденько да й устромила. 2) Маленькая лодка, преимущественно выдолбленная изъ одного дерева.
Зако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зеленіш сад. Очі йому аж під ліб закотились. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.
Зовиця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Ум. зовичка. Зовичко-сестричко, порятуй мене молоденьку. Хоть діверко пустить, — завичка не пустить.
Окульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Призвішкувати, -кую, -єш, гл. — кого. Давать кому прозваніе.
Приповість, -ти, ж.
1) = приповідка. Приповість в школярів: не вкрав, але достав.
2) Разсказъ. Чуючи од батька страшні приповісти про війни та походи... Од старих людей приповісти такої не чувала, щоб о Петрі бистрії ріки-озера замерзали.
3) Притча. Говорив до них приповістями.
Стрілець, -льця, м. Стрѣлокъ, охотникъ. Купець, як стрілець. Ум. стрільник.
Чебрець, -цю́, м. Раст.: a) Thymus Serpyllum L. б) Thymus vulgaris. Заросла могила травою та чебрецем. б) — лісовий. Theucrium Chamaedris L.