Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

когутик

Когутик, -ка, м. Ум. отъ ко́гут. 1) Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. 2) Самый верхній конецъ смереки. Шух. І. 176. 3) Узелъ на перевязи снопа. Вх. Зн. 26. 4) Курокъ ружья. Шух. І. 229. 5) Порода продолговатыхъ кислыхъ яблокъ. Вх. Лем. 426. 6) Раст. Convallaria bifolia. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОГУТИК"
Блись меж., выражающее блескъ, сверканіе. Ось розгулялося і сонце з хмари блись! Греб. 376. Вона сердешна туди, сюди, блись, блись очицями. Греб. 403.
Загорди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Загордиться. Опат. 9.
Купецтво, -ва, с. 1) Торговля. Іде купець на купецтво. МУЕ. III. 33. Сухобрус усе ходив до магазина, не кидаючи купецтва. Левиц. Пов. 50. Отцева-матчина молитва в купецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 2) Купечество.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Окорм, -му, м. Продовольствіе, провіантъ. Почали жолніре, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати. К. ЧР. 10.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням. Левиц. Пов. 244.
Спроможний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Имѣющій возможность, средства.
Умішати Cм. умішувати 2.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ. Мнж. 193.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька. ЗЮЗО. І. 120.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОГУТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.