Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Горі, рибки, горі, горі бистров водов.
Горілча́ний и горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Не любить бджола й духу горільчаного. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ.
Жерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. То ж товста нитка, — намисто на неї не налізе. — Налізе: воно жерелате дуже.
Киянка, -ки, ж.
1) Кіевлянка.
2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує.
3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Ум. кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач.
Одинокий, -а, -е. 1) Одинокій. Він багатий, одинокий — будеш панувати. Чи ж тобі одиноке життя не обридло?
2) Единственный.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Полящати, -щу, -щи́ш, гл.
1) = поляскати.
2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Ранішній, -я, -є. Утренній. По під тим легеньким ранішнім туманом.
Чімируха, -хи, ж. Названіе водки. Бодай тії пани жили, що гуральні становили: як би не ся чімируха, то я б згинув так, як муха.
