Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку.
Дара́ба, -би, ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає.
Зневага, -ги, ж. Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. зневагу дати. Оказать неуваженіе. Дали зневагу матері.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. Земля взялась од крови калом. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Половити, -влю, -виш, гл. Сметывать, сшивать на живую нитку.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати.
