Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копил

Копил, -ла́, м. 1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. Ном. №301. 2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Kolb. I. 67. Шух. I. 180. Копили поробив на сани. 3) Незаконнорожденное дитя. Вх. Зн. 28. Ум. копиле́ць. Ном. № 14299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПИЛ"
Будочка, -ки, ж. Ум. отъ буда.
Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить. 2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать. 3) Изучать, изучить.
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Ласуха, -хи, ж. Лакомка. Цібелла же була ласуха. Котл. Ен. V. 36. Ум. ласушка, ласушечка.
Од пред. см. від.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Секрет, -ту и -та, м. 1) Секретъ. Десь мій милий, чорнобривий з иншою секрети має. Мет. 33. 2) Рыба Lucioperea volgensis. Браун. 22.
Спокусник, -ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.
Цесарець, -рця, м. и пр. Cм. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПИЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.