Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коса

Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. І. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около пискуколос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Н. п. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. 6) = косарь 2. Вх. Уг. 246. 7) мн. = косарь 4. Вх. Лем. 427. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Черк. у. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСА"
Ґанч, -чу и -чі, м. и ж. = Ґандж. ЕЗ. V. 91. У корови нема ніякої ґанчі. Канев. у. Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч. Вх. Зн. 13.
Дев'ятна́дцятий, -а, -е., чис. Девятнадцатый.
Загорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Съ трудомъ заработать. Загорюй смажно та й їж смашно. Ном. № 9967. А що загорюєш, то все прогайнуєш. Чуб. V. 478.
Зажи́рливість, -вости, ж. 1) Прожорливость. 2) Любостяжательность, алчность. Нехай його Бог судить за його зажирливість. Г. Барв. 468.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Недопиток, -тка, м. = недопивок. Оце як п'ють у шинку люде та позоставляють недопитки, то вони (шинкарі) позливають у чарку та й підсунуть чоловікові. Г. Барв. 291.
Оглядач, -ча, м. Осматривающій.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Політок, -тка, м. Годовой кругъ древесины. Вх. Зн. 52.
Примус, -су, м. 1) Принужденіе. Ном. № 11341. З примусу. По принужденію. 2) = принука 2. Ном. № 11889. Доволі й примусу було, — не так, як ув инших, що все, мовляв, було, усе було, тільки примусу не було. Якось, бачте, ніяково гостеві їсти й пити без примусу. Г. Барв. 425.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.