Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косарик

Косарик, -ка, м. 1) Ум. отъ косарь. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. 2) мн. Раст. Кавалерскія шпоры, Delphinium consolida. Анн. 124.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСАРИК"
Біблиця, -ці, бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Вутінка, -ки, ж. Ум. отъ вутка.
Завали́ти Cм. завалювати.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Кипіння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.
Московщеня́, -ня́ти, с. = москаленя. Титарівна-Немирівна гаптує хустину та колише московщеня, малую дитину. Шевч. 655.
Пульпак, -ка, м. = индик. Шух. І. 108.
Укуситися, -шуся, -сишся, гл. Укусить себя. Укусись за язик, та й мовчи. Ном. № 1126.
Учинити, -ся. Cм. учиняти, -ся.
Штраповий, -а, -е. 1) Штрафной. 2) Страховой. Нехай її лихо, штраповій конторі. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.