Вивозити Ii, -вожу, -зиш, сов. в. вивезти, -зу, -зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Вимету разком та вивезу возком.
Відповідання, -ня, с. Отвѣтъ. Слово это взято изъ слѣдующаго стиха фальсифицированной думы «Битва Чигиринская»: Слухати гетьмана Жолковського одповіданьє.
Ганчаровий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову.
Лушпи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лушпина.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Хто про що, а він про Наливайка.
2) Для, на. Свічки у мене про всяк час. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно.
3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять.
4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був.
5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив?
Скородити, -джу, -диш, гл. Бороновать передъ посѣвомъ. Він оре, скороде, конопельки сіє. Се ще вилами писано, а граблями скороджено.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував.
Тамок нар. = там.
Угасати, -са́ю, -єш, сов. в. угаснути, -сну, -неш, гл. Угасать, угаснуть. А із вечера та до півночі та свічечка не вгасала. Огонь не вгасає.