Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
Зада́ча, -чі, ж. Задача.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву.
Капиталиста, -ти, м. Капиталистъ. Покористуються тільки деякі капиталисти.
Наддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл. 1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать. 2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла.
Нещасливість, -вости, ж. Неудача, горе. Нещасливость світа — збавилося літа.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Пророкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пророчествовать. Добре пророкував Ісаія про вас. Ідіть, казав Бог, пророкуйте, навчайте.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє.
Чорноголовець, -вця, м. = чорнобривець 4. Чоботи добрі, чорноголовці.