Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кров

Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Шевч. 163 Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Радом. у. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров. Мир. Пов. І. 163. 3)св. івана. Раст. = іванок. Вх. Пч. І. 10. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВ"
Абши́т, -ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.
Болотина, -ня, ж. Высохшее болото. Лебед. у.
Напусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. напустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить много чего.
Перекалок, -лка, м. = перекалка.
Повідець, -дця́, м. 1) Ум. отъ повід. 2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32.
Попразниця, -ці, ж. = попразен. Чуб. VII. 576.
Поприволікати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить (во множествѣ).
Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката? Вх. Зн. 57.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.