Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кровець

Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВЕЦЬ"
Балберочка, -ки, ж. Ум. отъ балберка.
Безнадійність, -ности, ж. Безнадежность.
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Засті́льний, -а, -е. Застольный. Розговорились, трапезуючи... Постановили громадою застільною так... К. Д. Серце, 19.
Компанійський, -а, -е. Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський. Шевч. (1883) 235.
Кутасик, -ка, м. 1) Ум. отъ кутас. 2) мн. Раст. Silene inflata. Вх. Пч. I. 13.
Обгидитися, -джуся, -дишся, гл. Испачкаться, огадиться. Юшкою його обмочать, чоловік обгидиться. О. 1862. VI. 98.
Обіздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться. Федьк.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.