Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кровець

Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРОВЕЦЬ"
Баюс, -са, м. = баус. Вх. Лем. 390.
Віттіля, нар. = відти.
Доброді́йний, -а, -е. Благодѣтельный.
Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям. К. Бай. 73.
Ніченька, нічка, -ки, ж. Ум. отъ ніч.
Парка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Півмісяць, -ця, м. 1) Половина луны. Желех. 2) Полумѣсяцъ.
Позоряти, -ря́ю, -єш, гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Са марки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких. Мет. 437.
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.