Бійкуватий, -а, -е. Драчливый.
Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Вийгравати, -ва́ю, -єш, сов. в. вийграти, -граю, -єш, гл. = вигравати, виграти. Сурми-труби вийгравали. У карти грав на твоє щастя, — ось скілько вийграв.
Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна.
Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що.
Лупи́рь, -ря́, м. = лупій.
Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться.
Повшук, -ка, м. = повшонок. Я ще знав його таким повшуком.
Судина, -ни, ж.
1) Посудина. Добре господині, коли повно в судині.
2) Судно. Просить наги хазяїн-купець, щоб ти до нас на судину йшов.
Угонобляти, -ляю, -єш, сов. в. угоноби́ти, -блю, -биш, гл.
1) Удовлетворять, удовлетворить, удовольствовать, доставлять, доставить удовольствіе. Помстою свій жаль угоноблю. Угонобляють свій ледачий смак. (Нас) сріблом-злотом угонобляли. Молитвами Пречисту та святих угонобляли.
2) Устраивать, устроить, сдѣлать какъ слѣдуетъ. Всюди гарний був порядок, все було до діла: Харитина вгонобити знала і хотіла. Тут Мася все, що треба вам, не лінувалась, вгонобила. Молодий гончар робив, мисці денця не вгонобив.
