Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куліти

Куліти, -лію, -єш, гл. Хромать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІТИ"
Баривка, -ки, ж. = барилка. Вх. Лем. 390. Ум. барилочка.
Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ. Вх. Лем. 419.
Оббанитися, -нюся, -нишся, гл. Обмыться. Грій, каже, казан молока! Вона зігріла; він пірнув у його, оббанився. Мнж. 16. Побіжу... та оббанюсь. Мнж. 128.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39.
Пляскач, -ча, м. = плескач 2. Пляскача дати. О. 1861. XI. Св. 35.
Пригладжувати, -джую, -єш, гл. Приглаживать, пригладить. Пригладь її чорні брівки. Чуб. III. 63.
Пробувати, -ва́ю, -єш, гл. Быть, находиться, пребывать, жить. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати. Мет. 349.
Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.