Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куліш

Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Чуб. VII. 439. Хоч куліш, та з перцем. Ном. № 5072. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШ"
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Гре́к, -ка, м. Грекъ. Ном. № 12326.
Дола́суватися, -суююся, -єшся, гл. Долакомиться.
Знарядити Cм. знарязкати.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття. К. НС. 81.
Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata. ЗЮЗО. І. 124.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Скрикнути Cм. скрикувати.
Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Чулинда, -ди, ж. ? За добрим чоловіком і чулинда жінка. Ном. № 9106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛІШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.