Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лікарчин

Лі́карчин, -на, -не. Принадлежащій лѣкаркѣ, докторшѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЧИН"
Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105.
Беседонька, -ки, ж. Ум. отъ беседа.
Копичка, -ки, ж. Ум. отъ копи́ця.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола. Вх. Зн. 39.
Нале́жний, -а, -е. 1) (до кого). Принадлежащій. 2) (кому́). Слѣдуемый, должный. 3) Надлежащій, приличный.
Пересідлувати, -лую, -єш, сов. в. пересідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Пересѣдлывать, пересѣдлать.
Повідчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что відчепитися, но во множествѣ.
Складничок, -чка, м. Портмоне. Мнж. 192.
Упахати Cм. упахувати.
Чужосілець, -льця, м. Человѣкъ изъ чужого села. Не ви сінечки робили, робили сінечки чужосільці. МУЕ. III. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІКАРЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.