Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лійці

Лійці, -ців, м. мн. Возжи. Правоб. Левч. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЙЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЙЦІ"
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
Закану́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Харьк. у.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Чуб. І. 271. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули. Шевч. 87.
Муштрави́на, -ни, ж. Военная служба. Шевч.
Сванька, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Скакання, -ня, с. 1) Скаканіе, прыганіе. 2) Танцы. 3)в гречку. Любовная связь (внѣ брака). К. ЧР. 274.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
Тріскатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається. Ном.
Угнути, -ся. Cм. угинати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЙЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.