Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучка

Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). Вх. Зн. 34. 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ. Чуб. VII. 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧКА"
Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. Шевч. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє. Чуб. V. 712.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда. Желех.
Обмацувати, -цую, -єш, сов. в. обмацати, -цаю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Драг. 48. Він обмацав її скрізь.
Одсіч, -чі, ж. Отпоръ.
Піхота, -ти, ж. 1) Пѣхота. Гол. І. 34. 2)квасо́ля. Родъ невьющихся бобовъ.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. Ум. повісемце. Гол. Од. 36.
Поперелічувати, -чую, -єш, гл. Пересчитать (во множествѣ).
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.