Брязкотало, -ла, с. = брязкало.
Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Клевак, -ка, м.
1) Кирка для разбиванія глины.
2) Клыкъ (свиньи).
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка.
Кудись нар.
1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма.
2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Ма́заний, -а, -е. 1) Мазанный, помазанный. Мазаний періжок. 2) Избалованный, изнѣженный. Вона така вже стала мазана. Мазана паляниця хороша, та не дитина. Мазана дитина ледача. Дядькови (діти), звісно, мазаніші, — муляться.
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Притихшати, -шаю, -єш, гл. = притихнути. Делі так би то й притихшав.
Сохваляти, -ля́ю, -єш, гл. Восхвалять. А козак седить у корчмі та мед-вино кружає, корму сохваляє.
