Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучня

Лучня́, -ні́, ж. = лушня. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧНЯ"
Довива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дови́ти, -в'ю́, -в'є́ш, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хати моїй донечці віночок довивати. Грин. ІІІ. 458.
Зелена́стий, -а, -е. Зеленоватый. Закр.
Куховарити, -рю, -риш, гл. = кухарити. А ви думаєте, що нас в институті не вчили куховарити? Левиц. Пов. 128.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Камен. у.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий. Рк. Макс.
Питися, п'юся, п'єшся, гл. Питься. Горілка не п'ється. Чуб. V. 420. не до тебе пилося. Не къ тебѣ обращались, не о тебѣ рѣчь. Ном. № 9581.  
Почестка, -ки, ж. 1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Н. Вол. у. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Г. Барв. 205. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини. Г. Барв. 423. 2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку. Черк. у.
Розбесідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Разговориться. Вх. Уг. 265.
Роздявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздявити, -влю, -виш, гл. и пр. = роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот? Левиц. Пов. 45.
Скидень, -дня, м. Родъ красной рыбы въ Азовскомъ морѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.