Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манівець

Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. К. Псалт. 54. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Г. Барв. 198. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Чуб. V. 286. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили. Чуб. V. 912.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІВЕЦЬ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Деренчли́вий, -а, -е. Дребезжащій.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Пташиний, -а, -е. = пташачий. Хиба пташиного молока нема. Ном. № 1348.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.