В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Зелене́сенько нар. Ум. отъ зелено.
Кавунець, -нця́
Кацап, -па, м.
1) Великороссіянинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд.
2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 1/2 метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. Ум. кацапчик. Ув. кацапюга.
Ляпани́на, -ни ж.? Яка ляпанина, така і хватанина.
Пересунути, -ся. Cм. пересувати, -ся.
Розволокти Cм. розволікати.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы.
Шолуминня, -ня, с. Стебли кукурузы.
