В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Люде в'ятірі просушували.
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
М'я́со и мня́со, -са, с. Мясо. Не буде з тої кози м'яса. Коза наша й мнясо наше. Ум. м'ясце, мнясце́.
Обрабовувати, -бо́вую, -єш, сов. в. обрабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Грабить, ограбить. А диви, як тя обрабовує.
Роздайко, -ка, м. Щедрый, много раздающій.
Терниця, -ці, ж. = терлиця. Така, що постав сім терниць, то переб'є.
Узяха, -хи, ж. Та, которая беретъ. Коли даха, то і взяха.
