Зару́жжа, -жа, с. Солончакъ. По заружжах скот гризе землю.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока.
Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся.
Поввіходити, -димо, -дите, гл. Войти одному за другимъ. Поввіходили пани, посідали.
Ранець, -нця, м. Ранець. Ой заплачеш, моя мила, заплачені, як мене молодого в ранці забачиш.
Сушник, -ка, м.
1) Усохшія вѣтви на деревѣ.
2) Усохшая часть сада, лѣса.
Усиплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. успатися, -плюся, -пишся, гл. Засыпать, заснуть совершенно, глубокимъ сномъ. Дитинка тільки почала всиплятися, аж і збуджено. — Гомоніть тихше, покуль дитина вспиться. Воно як успиться, так довго спатиме.
Чини, -нів, мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини
