Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволікати

Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИ"
Буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Завища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Завизжать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
Льо́нток, -тка, м. = льонок. МУЕ. III. 17.
Наректи́ Cм. нарікати.
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти. Грин. III. 563.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл. 1) Стирать, стереть. Рудч. Ск. II. 150. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Харьк. Вона почала стирати пил. Левиц. Пов. 61. 2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618.
Уїсти, уїм, уїси, гл. Съѣсть, поѣсть достаточно. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.