Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволікати

Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИ"
Бичуш. Клички быка.
Броварювати, -рю́ю, -єш, гл. Пивоварничать.
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями. Г. Барв. 372.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Ном. № 1784. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. Чуб. V. 3. 2) Соединять.
Нивонька, -ки, ж. Ум. отъ нива.
Одігати, -ся, -гаю, -ся, -єш, -ся, гл. = одягати, -ся. Одігаться стала. Сим. 230.
Розважання, -ня, с. = розвага.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Циганча, -чати, с. Цыганенокъ. Ном. № 936. Дивиться.... як циганча на добре сало. Гліб. Зострічають, тільки не цигана, а циганча, так — літ з п'ятнадцять йому. Грин. II. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.