Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволікати

Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИ"
Бахурня, -ні, ж. соб. Дѣти, дѣтвора, ребятишки. Бахурня єго в школах. Гн. II. 28.
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Висмівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять, поднять на смѣхъ. Ном. № 9441.
Клечанина, -ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Мнж. 156.
Принамні нар. = принаймні.
Роспаношитися, -шуся, -шишся, гл. = запаніти. Гн. І. 187.
Сішненко, -ка (= січненко) м. Февраль. Это названіе обозначаетъ, что февраль — сынъ января (сі́чня). Сішненко казав: як би мені батьковії літа, то я б бикові третякові ріг ссадив, а дівці семилітці коромисел до плечей приморозив. Мнж. 156.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Цілух, -ха, м. = тараня. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.