Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволочитись

Наволочи́тись, -чу́ся, -чишся, гл. Вдоволь побродяжничать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОЧИТИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОЧИТИСЬ"
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Виступці нар. = виступцем.
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Кив II, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Ном. Там такий, що все на кивах та на мигах. Ном. № 5774. Підсунувши вгору шлика кивом. К. ЦН. 173.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Намили́ти, -ся. Cм. намилювати, -ся.
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛОЧИТИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.