Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надсаджуватися

Надса́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. надсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Надрываться, надорваться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДСАДЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДСАДЖУВАТИСЯ"
Арешта́нтський, -а, -е. Арестантскій.
Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Дрючи́на, -ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. К. Досв. 175. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321.
Кірря, -ря, с. соб. отъ кора. Вх. Зн. 25.
Небагато нар. Немного, мало.
Обскубати, -баю, -єш, сов. в. обскубти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Ощипывать, ощипать (перья, волоса). Задрипаний такий (півень), обскублений, гребінь на йому покльований, крила мов деркачі. Сим. 211. 2) Обрывать, оборвать, обдергать. Обскубли йому таки добре чуба.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. І. 269.
Прикмечувати, -чую, -єш, гл. = прикмечати. Прикмечує жид, а мовчить. Н. Вол. у.
Розрухати, -хаю, -єш, гл. Расшевелить.
Стеління, -ня, с. 1) Стланіе. 2) Подстилка. Канев. у. (Лобод.). Вх. Лем. 470. 3) соб. Дерево для потолка. Камен. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДСАДЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.