Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надрочувати

Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив... Стор., Вуси.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДРОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДРОЧУВАТИ"
Відпекатися Cм. відпекуватися.
Дармої́жний, -а, -е. = Дармоїдний.
Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Закоцю́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Загнуться.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Православник, -ка, м. Православный человѣкъ. К. ПС. 5.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Храбори мн. = хорбури. Вх. Лем. 479.
Цюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. мочиться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДРОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.