Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напірати

Напіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. напе́рти, -пру́, -пре́ш, гл. Напирать, напереть. Напор на мня, як дуч на теля. Ном. № 13245. Із-за Дніпра напірає дурний Самойлтич. Шевч. Як на осиці лист, тремтить млинок од хвилі. Вода напре, — дивись — то вискочив гвіздок, то паля тріснула, то заставку розбило, а далі і знесло млинок. Греб. 384.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІРАТИ"
Бородавканя, -ні, ж. = ропавка. Желех.
Дочі́сувати, -сую, -єш, сов. в. дочеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Оттаке щастя було і в батька, — промовила ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. І. 196.
Піклування, -ня, с. Заботливость. Піклування про нашого отамана і пана. К. МХ. 38.
Повсаджати, -джа́ю, -єш, гл. = повсаджувати. Повсаджав їх до темниці. Драг. 260.
Подоїти, -дою́, -їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб.
Покутє Cм. покуття 2.
Попідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підхилитися, но во множествѣ.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Скепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать пакость въ насмѣшку? Москаль проклятії так зробив їм да такую капость скепкував. Рудч. Ск. II, 173.
Скрипаль, -ля, м. Скрипачъ. Пішов тоді скрипаль по селах, грає та й грає. Грин. І. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.