Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напірнач

Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 509.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІРНАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПІРНАЧ"
Бинджук, -ка, м. Лѣнтяй, лежебокъ. Желех.
Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Випорожнити, -ся. Cм. випорожняти, -ся.
Кругліти, -лію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе круглымъ, округляться. Желех.
Обцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. І. 61.
Підштрикень, -кня, м. Въ игрѣ въ вивертень, когда играющій бросаетъ свою палку съ цѣлью попасть въ другую, лежащую на землѣ: прохожденіе конца брошенной палки подъ лежащей на землѣ. Ив. 21.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Сапун, -на, м. Въ загадкѣ: носъ. Чуб. І. 307.
Ступір, -ра, м. 1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса. 2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.
Уґрунтувати, -тую, -єш, гл. Утвердить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПІРНАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.