Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наругуватися

Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл.на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся. Новомосковск. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГУВАТИСЯ"
Бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Випікати, -каю, -єш, сов. в. випекти, -чу, -чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. Ном. № 10103. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. Шевч. 256. випікати очі. Переносно: колоть глаза. Левиц. І. 368.
Вівсянка, -ки 1) = вівсяниця. Желех. 2) Овсяная мука.
Зігна́ти Cм. зганяти.
Знабочитися, -чуся, -чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились. Мнж. 181.
Міцні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Крѣпнуть. Міцніє лук в моїй руці потужній. К. Іов.
Поскуплювати, -люю, -єш, гл. Собрать вмѣстѣ. Поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
Противник, -ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм. Чуб. І. 96.
Смішити, -шу́, -ши́ш, гл. Смѣшить. Не ходи удень, не сміши людей. Чуб. V. 18.
Цигара, -ри, ж. Сигара. Ходить, цигари курить, мов справді він пан. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРУГУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.