Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наругуватися

Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл.на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся. Новомосковск. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРУГУВАТИСЯ"
Бридко нар. 1) Мерзко, гадко. Ном. № 2014. 2) Безобразно.
Джоло́, -ла́, с. Жало. Борз. у.
Долига́тися, -гаюся, -єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.
Зсукати Cм. зсукувати.
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен. Чуб. V. 338.
Позаброджувати, -джую, -єш, гл. = позабовтувати.
Попереходити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перейти, но во множествѣ. Усі вже попереходили через місток. Харьк.
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу). Шух. І. 253.
Усінниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. Н. Вол. у. 2) Чаща лѣсная. Поп. 226.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРУГУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.