Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами.
Підмогоричувати, -чую, -єш, сов. в. підмогори́чити, -чу, -чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.
Повкривати, -ва́ю, -єш, гл. Укрыть, накрыть (многихъ, многое). Лягайте дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли. Ворохи (на току) швидче повкривайте, бо дощ находе.
Покропивник, -ка, м. покропи́вниця, -ці, ж. Птица Accentor modularis, завирушка бурая, ольшанка.
Прочинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники.
Прояснити, -ся. Cм. проясняти, -ся.
Раїти, -раю, -єш, гл. = раяти.
Урядок, -дку, м. Установленіе, порядокъ. Через тоті пани, пани, через ті урядки прийде ми се завішити ногами до грядки.
Черепаха, -хи, ж.
1) Черепаха. Швидкий, як черепаха.
2) Глиняная курительная трубка.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
