Безперий, -а, -е. Не имѣющій перьевъ, неоперившійся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать.
Джер, -ру, м. Пойло.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Золотопутий, -а, -е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався.
Полизькати, -каю, -єш, гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав.
Рубанка, -ки, ж.
1) Рубка (дровъ).
2) Сортъ мелколистой махорки.
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво.
Схнути, -хну, -неш, гл. Сохнуть. Моя душа переболіла; моє серце ахне.
Четен, -на, м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ.
