Бобрик, -ка, м. 1) Ум. отъ бобер. 2) Родъ мѣдной пуговицы; такія пуговицы гуцулы наготовляютъ сами, употребляя ихъ для украшенія кожаныхъ поясовъ, кож. сумокъ и пр.
Владицтво, -ва, с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. 2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували.
Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3.
Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Зарябіт́и, -бі́ю, -єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі... зарябіло у очіх.
Капут несклоняемое. Конецъ, смерть, гибель. Там йому й капут. Присягайте мені на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут. дати капут. Убить. Ми йому дамо капут!
Поназдирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали.
Прапірка, -ки, ж. Роговой отростокъ сзади надъ копытомъ двухкопытныхъ.
Шамряти, -ряю, -єш, гл.
1) = шамрити.
2) сумління шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться.
Штамбур, -ра, м. Крошеный турецкій табакъ.
