Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невідомість

Невідомість, -мости, ж. 1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить. Ном. № 106. 2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность. МВ. ІІ. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 539.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІДОМІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІДОМІСТЬ"
Злобитель, -ля, м. Недоброжелатель. Злобителів старшина пооддавав у москалі, та тепер що зна, те й робе. Канев. у. Є такі злобителі, що його підпалюють. Міусск. окр.
Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий. Камен. у.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ. Желех.
Нелюда, -ди, об. Нелюдимъ, нелюдимка.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися. Харьк.
Потрощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Раздавить, разбить, изломать, раздробить. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76. 2) Съѣсть (во множествѣ, — о не жидкой пищѣ).
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Шух. І. 101. Ум. пугарчик.
Страхіття, -тя, с. = страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Г. Барв. 327. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського. К. ЦН. 25.
Убудитися, -жуся, -дишся, гл. Проснуться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІДОМІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.