Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невільник

Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. невільничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 539.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВІЛЬНИК"
Багатшити, -шу, -шиш, гл. Обогащать. Багатого скрізь багатшуть. Грин. І. 232.
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха! Зміев. у.
Невільничий и невольничий, -а, -е. = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти. Шевч.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Німців, -цева, -е Принадлежащій нѣмцу.
Охабище, -ща, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Перепійний, -а, -е. Относящійся къ перепою 1. Чуб. IV. 677.
Пооб'їжджати, -джа́ю, -єш, гл. = пооб'їздити.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Чувал, -лу, м. Большой мѣшокъ. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.