Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бреха

Бреха, -хи, об. Лгунъ, лгунья. а брехо, брехо! — говорятъ сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХА"
Банюра, -ри, ж. = баюра 1. Вх. Лем. 390.
Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Желех. Вх. Зн. 4. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили». Млак. 108.
Брудно нар. Грязно. Ум. брудненько.
Ізж.. Cм. зж.
Межи́гірря, -ря, с. Долина между горъ, ущелье.
Осьмуха, -хи, ж. = восьмуха. Як дві осьмусі, то й чвертка, а як чотирі осьмухи, то буде півхунта Луб. у.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56).
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Рубак, -ка, м. 1) = рубай. Міусск. окр. 2) У колесниковъ: стамеска для первоначальнаго спусканія крупной стружки при обтачиваніи ступицы. Вас. 147.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Ном. № 3838. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми? Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.