Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Загнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Загнивать, загнить.
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Із нехочу ззів три миски борщу. Із славного Запорожжя наїхали гості.
Напрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Наработать. Чи багато він напрацює?
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна.
Огавно нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил.
Оранда, -ди, ж.
1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить.
2) Аренда.
Полегчати 2, -ча́ю, -єш, сов. в. полегчи́ти, -чу́, -чи́ш и полегша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. полегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги.
Потемряк, -ка, м. Ночная, сумеречная бабочка.
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать.
