Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брехун

Брехун, -на, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Ном. № 6405. Брехун на всі заставки. Ном. № 6951. в брехуни пошитися. Сдѣлаться лгуномъ. О. 1862. X. 32. Ум. брехунчик. Ув. брехуняка. Драг. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРЕХУН"
Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.
Байрака, -ки, ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Мет. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Буришечка, -ки, ж. Ум. отъ буришка.
Жерде́ля, -лі, ж. Абрикосъ.
Мошна́ч, -ча, м. Раст. Sedum acre L. ЗОЗО. І. 136.
Норити, -рю́, -риш, гл. Рыть норы.
Повідломлювати, -люю, -єш, гл. = повідламувати.
Потакайло, -ла, с. = потакач. Се чоловік потакайло. Полт. г.
Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
Текач, -ча, м. Раст. Panicum meliaceum L. Анн. 240.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРЕХУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.