Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував.
Вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового.
Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать.
Згріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Чоловік шо ступить, то згрішить. Коваль згрішив, а шевця повісили.
Одс.. Кромѣ здѣсь находящагося, еще Cм. отъ відсаджувати до відсунутися.
Пектися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Жариться, печься. Мерзла в ніч, а в день пеклась. Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться.
2) Печься. Сам міситься, сам і печеться.
3) Жариться. Курка печеться.
Прицілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прицілитися, -люся, -лишся, гл. Прицѣляться, прицѣлиться.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить.