Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бридко

Бридко нар. 1) Мерзко, гадко. Ном. № 2014. 2) Безобразно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИДКО"
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Дзя́вкало, -ла, с. Постоянно лающій щенокъ.
Корчівка, -ки, ж. 1) Выкорчеванное мѣсто. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. Брацл. у. 2) Нижняя доска въ корці колеса водяной мельницы. Мик. 480.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris. Вх. Уг. 248.
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Прорісь, -сі, ж. = проріст. Прорісь пішла.
П'ятикутник, -ка, м. Пятиугольникъ. Желех.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.