Дове́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Домѣшкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач до чого довендилась.
Єднора́л, -ла, м. Генералъ. Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. Вийшли муштруватись перед паном єдноралом.
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Ти розбила, а я зцілю.
2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги.
Налену́ти, -лену́, -не́ш, гл. = на́линути.
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса.
Потискати, -ка́ю, -єш, сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Мороз потис. Сильный морозъ. Мороз... як потиснув.
2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі.
3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота.
Сажовий, -а, -е. Выкормленный въ сажі. Ні, добродію, гуси не сажові, надвірні.
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує.
Унезабарі нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається.
Цямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, чмокать (при ѣдѣ).