Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзиватися

Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Ном. № 7127. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Чуб. V. 572. Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Шевч. 72. Обізвався в лісі пугач. Левиц. І. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗИВАТИСЯ"
Барв'Як, -ка, м. = байрак? Ой їхав козак в зелений барв'як, став коня попасати. Гайсин. у.
Безглуздя, -дя, с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Гру́знути, -ну, -неш, гл. Вязнуть, увязать. Замордована скотина по саме черево грузне у багні. Стор. І. 91.
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Когутій, -я, -є. = когутячий. Вх. Лем. 426.
Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Сеймик, -ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЗИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.