Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзолотити

Обзолотити, -лочу, -тиш, гл. 1) Озолотить. О. 1862. IV. 38. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки. Левиц. Пов. 216. 2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила? Левиц. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗОЛОТИТИ"
Вилузнутися, -нуся, -нешся, гл. Выйти изъ яйца. (Курчата) вилузнуться з яєць як слід. Грин. І. 19.
Вистоялка, -ки, ж. Настойка.
Гололедиця, -ці, ж. = голощік. Вх. Зн. 11.
Дере́зонька, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Конозити, -жу, -зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Поохрипати, -паємо, -єте, гл. Охрипнуть (о многихъ).
Прибріхувати, -хую, -єш, сов. в. прибрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.
Чичва, -ви, ж. Плохое болотное сѣно. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЗОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.