Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обзолотити

Обзолотити, -лочу, -тиш, гл. 1) Озолотить. О. 1862. IV. 38. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки. Левиц. Пов. 216. 2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила? Левиц. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЗОЛОТИТИ"
Бавина, -ни, ж. = бавовна. КС. 1883. XI. 50. Мнж. 175.
Бидлятина, -ни, ж. Ув. отъ бидло.
Вичмихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отфыркаться.
Жебрани́на, -ни, ж. 1) Нищенствованіе, выпрашиваніе. 2) Милостыня. Желех.
Зломча, -чати, с. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 420.
Поздумувати, -мую, -єш, гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував. Чуб. II. 18.
Позорувати, -рую, -єш, гл. Обращать вниманіе. Cм. позір. Вх. Лем. 452.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність. Н. Вол. у.
Розговіни, -він, ж. мн. Разговѣнье. Маруся чи їла, чи не їли, їй лучче всяких розговін те, що Василь вернувсь і жив і здоров. Ке. І. 72.
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЗОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.