Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огірочник

Огірочник, огіро́шник, -ку, м. Раст.: a) Borago officinalis. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 114. б) Trifolium arvense L. ЗЮЗО. I. 172. в) Spiraca ulmaria L. ЗЮЗО. I. 172. г) Соломонова печать, Polygonatum multiflorum. Мнж. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГІРОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГІРОЧНИК"
Вн... Cм. ун.
Вулонька, -ки, ж. Ум. отъ вулиця.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Нахлипатися, -паюся, -єшся, гл. Наплакаться всхлипывая.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Підвередитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками... на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука. Бор. 19.
Попідкошувати, -шую, -єш, гл. Подкосить (во множествѣ).
Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Ходовик, -ка, м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГІРОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.